Суть і функції грошей шпора

Другою, після товару, найважливішою категорією товарного виробництва, є гроші. Вони є продуктом розвитку товарообміну і з’явились завдяки потребі забезпечення еквівалентності при обміні товарів різної споживної вартості.

Гроші є найбільш універсальним засобом вираження вартості всіх товарів в умовах розвинутого товарного виробництва. Таким чином гроші завдячені розвитку форми вартості. Форма вартості історично розвивалась в такій послідовності: проста, розгорнута, загальна та грошова.

Проста, або випадкова форма вартості найдавніша. За первісної форми обміну один товар, взятий в певному відношенні, відповідав певній кількості лише одного іншого товару і безпосередньо на нього обмінювався (наприклад, 1 сокира = 20 кг зерна, в загальному : X товару А = Y товару Б).

Повна, або розгорнута, форма вартості – це така форма, за якою вартість товару проявляється не в одному якомусь випадковому товарі, а постійно, систематично – в цілому ряді товарів.

Суть загальної форми вартості полягає в тому, що всі товари обмінюються на один товар, який відіграє роль загального еквіваленту.

Грошова форма вартості – це найрозвинутіша всезагальна форма вартості, в якій роль загального еквівалента виконує золото як грошовий матеріал.

Золото виконувало функцію грошей уже за півтора тисячоліття до нашої ери. До цього золото було звичайним товаром поряд з іншими товарами. Паралельно з золотом загальним еквівалентом було й срібло. У другій половині 19 ст. роль грошей монопольно закріпилася за золотом. Це означало встановлення золотого стандарту.

Розглядаючи суть і функції грошей слід мати на увазі те, що:

1. вони виникли завдяки розвитку обміну товарів;

2. вони є товаром , результатом розвитку товару і товарообміну в процесі якого товар – гроші став загальним еквівалентом;

3. гроші – це економічна категорія товарного виробництва, яка виражає певні суспільно – виробничі відносини товаровиробників.

В економічній теорії зустрічається декілька визначень суті грошей:

1. Гроші – це товар, що виконує специфічну функцію загального товарного еквівалента, тобто на який обмінюються всі інші товари.

2. Гроші – це універсальний платіжний засіб.

3. Гроші – це все те, що виконує функцію грошей.

4. Гроші – це не товари чи речі, а це економічні відносини в суспільстві щодо загального еквіваленту при обміні результатами господарської діяльності.

Найбільш повно суть грошей проявляється через їх функції:

1. Гроші як міра вартості означає, що вони вимірюють вартість товарів. Грошовий вимір вартості товарів зветься ціною. Функцію міри вартості гроші виконують через масштаби цін. Масштаб цін – це певна вагова одиниця грошового металу, прийнята за грошову одиницю, з рівним поділом її на певну кількість менших одиниць. Наприклад, в свій час долар в США прирівнювався до 0,888671 грама золота, радянський карбованець (рубль) зразка 1961 року - 0,987412 грама золота.

В даний час всі каїни відмовились від золотого вмісту своїх грошей. Роль масштабу цін виконують курси національних валют.

2. Гроші як засіб обігу – обслуговують процес реалізації (купівлі, продажу) товару. Тут вони виступають в єдності функцій міри вартості і засобу обігу, тобто за допомогою грошей вимірюються вартості всіх товарів (ціни) і на гроші за відповідними цінами купуються всі товари.

3. Гроші як засіб нагромадження, або засіб утворення скарбів означає, що гроші мають здатність бути символом багатства – чим більшою кількістю грошей володіє особа, тим більше її багатство. В умовах, коли існували повноцінні (золоті) гроші, грошові скарби виступали своєрідним резервуаром, які то поглинали гроші, що вивільнялись з обігу, то викидались в обіг, якщо зростала потреба в грошах.

4. Гроші як засіб платежу – діють тоді, коли процес купівлі-продажу не співпадає в часі: процес відчуження (продажу) товару не збігається з часом реалізації його ціни, з отриманням грошей продавцем. В цих умовах продавець стає кредитором, позичальником, а покупець – дебітором, боржником.

На ґрунті розвитку виконання грошима функції засобу платежу з’явились кредитні гроші, формами яких є вексель, чек, платіжне доручення тощо.Ця функція зумовлює систему безготівкових розрахунків, які за обсягом набагато перевищують обсяг готівкового грошового обігу.

5. Функцію світових грошей гроші виконують , коли функціонують на міжнародних ринках, тобто виступають засобом міжнародних розрахунків, засобом платежу та засобом збалансування торговельного і платіжного балансів країни. Світові гроші виступають міжнародним загальним суспільним засобом.

\|	следующая лекция ==>
Товар і його властивості	\|	Грошові системи

Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

Походження грошей

Гроші – це одне з найвеличніших досягнень людства. Їх виникнення пов'язане з 7-8 тис. до н. е., коли у древніх племен з" явились залишки якихось продуктів, які можна було б обміняти на інші такі ж продукти в яких була потреба. Історично як засіб полегшення обміну використовувались каміння, худоба, шматки металів чи інші предмети, які отримали загальне визнання у продавців та покупців як засіб обміну. Тобто все, що визнавало суспільство в якості обігу, - це і були гроші.

Існування грошей таке ж давне, як існування самої людської цивілізації. Зокрема, монети із неблагородних металів стали використовуватись в обігу у міру того, як росла вартість золота. Згодом з" явились повноцінні гроші, виготовлені з паперу.

Уперше паперові гроші винайшли китайці. Їх почали друкувати у 812 році н. е. У XV - XVIII ст. гроші, виготовлені з паперу, появились у Європі і так широко розповсюдились і прижились, що стали основним замінником повноцінних грошей.

В економічній науці традиційно виділяються дві основні концепції походження грошей:

раціоналістична;
еволюційна.

Раціоналістична концепція виходить з того, що гроші виникли як результат певної раціональної угоди між людьми, через необхідність виділення спеціального інструмента для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефективності її функціонування. Конкретна грошова форма виникає тоді, коли люди усвідомлюють її необхідність і організаційно забезпечують її впровадження у господарський оборот. Прихильником цієї концепції був Арістотель.

Еволюційна концепція підкреслює об'єктивний характер виникнення грошей, які виділяються із загальної товарної маси, оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. Виділяється загальна маса окремих товарів, які і стають грошима в межах певної суспільної форми товарного виробництва й обігу. Прихильник еволюційної концепції - А. Сміт.

Вирішення питання про походження грошей зводиться фактично до вивчення різними теоретичними школами процесу розвитку обміну та торгівлі.

Найпростішою формою обміну з економічної точки зору є бартер. Бартер – безпосередній обмін одного товару на інший, чи однієї послуги на іншу.

На цьому процес грошового розвитку не закінчився. Потрібен був такий товар-еквівалент, який б забезпечував функціонування національних і міжнародних обмінів. Роль такого еквівалента, який став грошима, закріпилась за золотом і сріблом. Така система, в який роль загального еквівалента відіграє золото і срібло називається біметалічною.

На початку XIX ст. у Великобританії, Голландії і Німеччині існувала монометалічна (золотогрошова система), в якій роль загального еквівалента відігравало золото. Така грошова система проіснувала відносно недовго. Вже починаючи з часу Першої світової війни золото почало витіснятись спочатку з внутрішнього, а пізніше з міжнародного обігу. Почався процес так званої демонетизації, що власне і означає припинення виконання золотом ролі грошей.

Епоху товарних грошей змінила епоха паперових грошей. Вони виявились дуже зручним загальним еквівалентом, який мав значні переваги порівняно з попередніми. Сучасні паперові гроші не є повноцінними, як золото, вони мають зміст тільки тоді, коли виконують певні функції.

Суть та функції грошей

Для того, щоб краще зрозуміти суть грошей, потрібно уяснити їхню роль. У зв'язку з цим прийнято вважати, що найкраще економічна суть грошей проявляється в їх функціях.

Традиційно в економічній науці виділяють п'ять основних функцій грошей:

міра вартості;
засіб обігу;
засіб платежу;
засіб нагромадження;
світові гроші.

Цих п'ять функцій грошей у їх системній єдності становлять реальне функціонування грошової маси.

Функція грошей як міри вартості проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів. Без кількісної визначеності вартості в ціні товару неможливе ринкове господарство й еквівалентний товарний зв'язок між товаровиробниками.

Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, встановлюючи певну грошову одиницю розрахунків – національну валюту. Масштаб цін відіграє важливу технічну роль при виконанні грішми функції міри вартості.

Гроші як засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при купівлі-продажу товарів гроші (готівкою або на банківському рахунку) обов'язково повинні бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.

Акт реалізації товару на ринку або акт перетворення товару в гроші – центральний, найважливіший у ринковому господарстві. Процес товарно-грошового обміну здійснюється за формулою:

де Т1 – Г - продаж товару;

Г – Т2 - купівля іншого товару на гроші.

Ця формула відображає ту реальність товарного обміну, що в умовах ринкових відносин гроші важливіші, ніж товар. У краще становище потрапляє той господарський суб'єкт, хто має гроші (покупець), а не той, хто має товар (продавець).

Ці дві основні функції найбільше зумовлюють сутність грошей. Функція грошей як засобу обігу доповнює функцію грошей як міри вартості, а ідеальна міра вартості перетворюється у господарському обороті в реальний засіб обігу.

Функція грошей як засобу платежу відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (платежу). Тобто, покупці сплачують гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу.

Функція грошей як засобу нагромадження. У цій функції гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються на банківських рахунках. Такі заощадження є об'єктивною потребою розвитку ринкового господарства. Банки акумулюють гроші як засіб нагромадження і через позику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланках народного господарства.

Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей – валютний курс.

Говорячи про світові гроші потрібно розглянути поняття "конвертованість" валют. Здатність національної валюти вільно обмінюватись на іноземні валюти у всіх видах грошових операцій по дійсному валютному курсі називається конвертованістю (conversion (англ.) – перетворення).

На даний час повністю конвертованими вважаються лише не більше десяти валют світу, з них п'ять - вільно використовувані: долар США, німецька марка, японська йена, англійський фунт стерлінгів і французький франк. Саме ці валюти виконують функцію світових грошей в повному обсязі, виступаючи в якості міжнародного розрахункового і платіжного засобу в усіх видах операцій. Також цю функцію відіграють наднаціональні грошові одиниці – СДР, ЕКЮ, які використовуються міжнародними валютно-фінансовими організаціями.

Українська гривня поки що не є конвертованою валютою, це пов'язано з недосконалістю ринкових відносин, недостатнім товарним покриттям гривні та загальною нестабільністю фінансової ситуації в Україні.

Детальний розгляд кожної із виконуваних грошима функції допоміг визначити грошову суть. Отже, суть грошей випливає з їх функцій (насамперед – як засобу обміну і засобу платежу). Такий характерний для сучасної економічної науки підхід – виводити суть грошей з їх функцій був визначений англійським економістом Дж. Хіксом, який сказав: "Гроші – це те, що використовується як гроші".

Зі сказаного ним можна виділити три основні властивості грошей, що розкривають їх суть:

гроші забезпечують всезагальну безпосередню обмінюваність. На них можна придбати будь-який товар;
гроші виражають мінливу вартість товарів. Через них визначається
ціна товару, а це дає кількісне порівняння різних за споживчою вартістю товарів;
гроші виступають матеріалізацією всезагального робочого часу закладеного в товарі.

Кожна з вищевказаних функцій має свою специфіку, але при цьому діє у взаємозв'язку з іншими функціями, і будь-яке непорозуміння в системі функціонування грошей руйнує їх стійкість та протидіє виконанню законів грошового обігу.

Cписок використаної літератури

1. Гальчинський А. Теорія грошей. -К.:Основи, 1996.

2. Долан Е. Дж., Линдсей Д. Макроекономика. -С-Пб., 1994.

3. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. -К.:Основи, 1996.

4. Економічна теорія в 2-х кн. Навч. посібник/ За ред. З. Г. Ватаманюка. -К.:Заповіт, 1997.

5. "Евро и доллар". - "Вопросы экономики", 1999, №1.

6. Лагутін В. Д. Гроші та грошовий обіг. -К.:Основи, 1996.

7. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. -М.:Республика, 1992.

8. Макконнелл К. Р., Брю С. Макроекономіка (аналітична економія). -Львів:Просвіта, 1997.

9. Маршалл А. Принципы политической экономики. -Т. 1. -М.:1984.

10. Сало І. В. Фінансово-кредитна система України иа перспективи її розвитку. -К., 1995.

11. Самюелсон П., Нордхауз В. Макроекономіка. -К.:Основи, 1995.

12. Тувакова Н. В. Історичний досвід України у творенні національної грошової одиниці. -К., 1997.

13. Уткин Э. А.: Новые финансовые инструменты рынка, – М, 1997.

1.Знайдіть правильну відповідь на питання: чому виникли гроші?

а) завдяки домовленості людей для спрощення процесів обміну продуктами праці;

б) їх створила держава для фінансового забезпечення реалізації своїх загальносуспільних функцій;

*в) завдяки стихійному виділенню з всієї маси товарів, що обмінювалися на ринку, одного, який став виконувати специфічну роль засобу обміну;

г) тому що безпосередній обмін товарів (бартер) технічно надто складний, дорогий і не зручний.

2.Що таке банкнота? Які види банкнот Ви знаєте?

Банкнота є простим векселем емісійного банку або банкнота емітується ЦБ і є простим зобов’язанням ЦБ. Існує розмінна банкнота та нерозмінна. Характерні ознаки розмінної банкноти: випускається банколм замість комерційного векселя; обов’язково обмінюється на золото за першою вимогою; подвійне забезпечення: золоте (золотий запас банку ) і товарне (комерційними векселями, що перебувають у портфелі банку). Головна ознака і перевага розмінної банкноти - навіть на покриття витрат держави вона випускається не безпосередньо і безповортно, а через кредитування під боргові зобов’язання казначейства.

3. Яке з наведених визначень найбільш повно і точно виражає сутність грошей:

а) гроші – це законний платіжний засіб;

б) гроші – це абстрактне мірило вартості;

в) гроші – це абсолютно ліквідний актив;

*г) гроші – це загальний еквівалент;

д) гроші- це все те, що використовується як гроші;

е) гроші – це речова форма суспільних відносин.

4. Чим гроші як капітал відрізняються від грошей як грошей?

Гроші як гроші використовуються для реалізації споживчої вартості, їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні. Гроші витрачаються на особисте споживання, так як забезпечують купівлю товарів та послуг. Вартість формується безпосередньо в обігу, де гроші обмінюються на реальні блага, а вартість набуває форми купівельної спроможності. Гроші як капітал використовується для забезпечення зростання наявної вартості. Для цього виготовлену вартість потрібнол реалізувати, нагромадити та використати так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити. Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції: міри вартості і засобу обігу, які разом констатують явище грошей.

5. Чим повноцінні гроші відрізняються від неповноцінних? Чи мають неповноцінні гроші вартість?

Повноцінні гроші мають внутрішню реальну вартість адекватну вартості товару, який виконує функції грошей, чи вартості матеріалу з якого гроші були виготовлені. Неповноцінні гроші набувають вартості в обігу. Вона може відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені. Це знаки вартості, вони мають споживчу вартість і не мають субстанціональної вартості.

6. Чим споживча вартість грошей відрізняється від споживчої вартості звичайних товарів?

Гроші мають не конкретну, а загальну споживчу вартість, тобто здатні задовольняти будь-яку потребу людини. Споживча вартість певного товару здатна задовольнити лише якусь одну потребу, задля якої було створено цей товар.

7. Знайдіть правильну відповідь на питання, що таке кредитні гроші:

а) гроші, що емітуються центральним банком для кредитування потреб державного бюджету;

*б) будь-які неповноцінні гроші, які мають стабільну вартість, що базується на довірі до емітента;

в) гроші, що емітуються банками для кредитування реального сектору економіки;

г) будь-які гроші, що мають стабільну вартість.

8. Які дві функції грошей історично зформувалися першими:

а) міра вартості і світові гроші;

б) засіб обігу і засіб платежу;

в) засіб нагромадження і засіб обігу;

*г) міра вартості і засіб обігу.

9. Укажіть, який з наведених нижче фінансових інструментів є законним засобом платежу в Україні:

а) депозитні гроші;

*б) банківські білети центрального банку;

в) облігації внутрішньої державної позики;

д) платіжні картки;

10. Назвіть сучасні форми кредитних грошей, які зустрічаються у світовій практиці, і вкажіть, яка з них користується найбільшою довірою і яка – найменшою. Депозитні, Квазігроші - векселі, чеки, довгострокові депозити.

11. Які з наведених чинників відіграли вирішальну роль у демонетизації золота:

а) прагнення урядів сконцентрувати все золото у своїх стратегічних запасах;

б, виробництво прикрас тощо);

*в) велика дорожнеча обігу грошей;

* г) недостатні запаси золота в природі;

*д) непіддатливість золотомонетного обігу до регулюючого впливу держави;

12. В яких двох функціях гроші найбільш потерпають від інфляції:

а) як міра вартості;

*б) як засіб платежу;

в) як засіб обігу;

*г) як засіб нагромадження.

13. Що є спільного між депозитними і електронними грішми:

*а) відсутність внутрішньої субстанціональної вартості;

*б) здійснюють оборот тільки внутрі банківської системи;

в) здійснюють оборот тільки поза банківською системою;

г) не мають спільних рис.

14. Назвіть шість якісних властивостей грошей.

1) економічність - мінімальні витрати на виготовлення грошей і забезпечення ними потреб обороту;

3)однорідність - екземпляри грошей є взаємозамінними;

4)подільність - легкодільні на будь-які частини;

5)портативність - легко носити, зручно користуватись;

6)стабільність вартості - полягає в постійності рівня їх купівельної спроможності.

15. Укажіть, яку функцію виконують гроші у таких випадках:

а) при купівлі автомобіля в магазині за готівку(засіб обігу);

б) при визначенні тарифів на електроенергію;(міра вартості)

в) при розміщенні грошей на строковому банківському депозиті (засіб нагромадження);

г) при купівлі телевізора з відстрочкою платежу (міра вартості);

д) при сплаті податку з прибутку( засіб платежу).

16. Визначіть, що таке паперові гроші:

*а) грошові знаки, що виготовлені з паперу

б) будь-які гроші, номінальна вартість яких не співпадає з реальною вартістю того матеріалу, з якого вони виготовлені;

*в) грошові знаки, що випущені в оборот урядом в порядку покриття доходом від їх емісії бюджетного дефіциту.

17. За яких умов банкноти центрального банку (кредитні гроші) можуть перетворитися в паперові гроші:

а) якщо центральний банк виготовляє їх з особливого, а зі звичайного паперу;

б) якщо ЦБ випускає в оборот недостатню кількість банкнот;

*в) якщо емісія банкнот використовується переважно для покриття бюджетного дефіциту;

*г) якщо надані комерційними банками кредити в широких масштабах своєчасно не повертаються позичальниками.

18. Визначіть послідовність історичної еволюції форм грошей, поставивши біля кожної з них відповідні номери від першого до останнього:3 куски звичайного металу,1 сіль, 4золоті монети, 5срібні монети, 2перлові намиста, 6розмінні банкноти, 8банківські депозити, 9“електронні гроші”, 7нерозмінні банкноти.

19. В чому полягає роль держави у творенні грошей:

а) держава створює гроші як економічне явище на законодавчій основі;

б) держава не створює грошей, а тільки надає їм певної форми;

*в) держава тільки надає грошам зручної для користувачів форми і певних якісних властивостей відповідно до вимог ринку;

г) держава тільки регулює обіг грошей і їх вартість.

20. З якою якісною властивістю грошей пов’язано витіснення з обороту гіршими грошима кращих (“Закон Грешема”):

а) стабільність вартості;

*в) однорідність.

21. Яку з своїх функцій гроші виконують ідеально?

Міра вартості

22. В чому проявляється масштаб цін при повноцінних грошах і при неповноціних?

Маштаб цін при неповноцінних грошах між вартістю товару, яку потрібно виміряти і грошовою ціною як результатом такого вимірювання немає золота. Відпала потреба у ваговій кількості золота, що прийнято за грошову одиницю і слугує маштабом цін. Усі держави перестали фіксувати золотий вміст грошових одиниць. Створюється враження, що грошова одиниця безпосередньо вимірює вартість товару і що функція міри вартості зводиться до технічного обчислення, до забезпечення практики ціноутворення рахунковою одиницею. В умовах обігу справжних грошей ціна формується внаслідок подвійного їх функціонування - як втілення загальної праці для вираження вартості конкретних товарів і як маштаб цін для визначення самої валової кількості грошового металу. Маштаб цін як валова кількість благородного металу, прийнятого за грошову одиницю, є складовою функції міри вартості,

23. В чому проявляється відмінність між функціями грошей як засобу обігу і як засобу платежу?

Засіб обігу - гроші є посередником в обміні товарів та послуг і забезпечує їх обіг. Товари виходять з обігу, а гроші залишаються (використовуються у будь-якій формі). Засіб платежу - гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами екон. відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

24. Більшість держав світу накопичує золоті запаси. Чи пов’язане таке накопичення золота з функціонуванням грошей? Якщо так, то з якою саме функцією?

Золоті запаси продаються центр-ми банками та казначействами на ринках за одну з національних валют, що користується довірою на світовому ринку і розраховується нею по боргах. Функція - світові гроші.

25. Які чинники дали можливість неповноцінним грошам окремих країн виконувати функцію світових грошей замість золотої монети?

По-перше, сформувався широкий світовий ринок з системою взаємозв’язків і взаємозалежностей між його суб’єктами, із широким розвитком між ними кредитних відносин і банківського обслуговування. У даних умовах світові гроші функціонують миттєво і відпала потреба у використанні повноцінних грошей. По-друге, економічний потенціал окремих країн досягнув великих розмірів, що дало можливість забезпечити деяким розвинутим державам довіру до їх національних грошей. По-третє, держави співробітничають з метою спільного регулювання економічного простору, а як наслідок - поява довіри до долара, євро, екю, СДР.

. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
2. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.
3. Еволюція форм грошей. Причини та значення демонетизації золота.
4. Поняття неповноцінних грошей та характеристика їх ризновидів – паперових і кредитних грошей. Роль держави в творенні кредитних грошей.
5. Різновиди сучасних кредитних грошей. Характеристика банкноти, “класична” і сучасна банкнота. Депозитні та квазігроші.
6. Вартість грошей. Чинники, що обумовлюють вартість неповноцінних грошей. Форми прояву вартості грошей.

гроши и кредит шпора.docx

2) довгостроковість використання;

3)однорідність – екземпляри грошей є взаємозамінними;

4)подільність – легкодільні на будь-які частини;

5)портативність – легко носити, зручно користуватись;

6)стабільність вартості – полягає в постійності рівня їх купівельної спроможності.

15. Укажіть, яку функцію виконують гроші у таких випадках:

а) при купівлі автомобіля в магазині за готівку(засіб обігу);

б) при визначенні тарифів на електроенергію;(міра вартості)

в) при розміщенні грошей на строковому банківському депозиті (засіб нагромадження);

г) при купівлі телевізора з відстрочкою платежу (міра вартості);

д) при сплаті податку з прибутку( засіб платежу).

16. Визначіть, що таке паперові гроші:

*а) грошові знаки, що виготовлені з паперу

*в) грошові знаки, що випущені в оборот урядом в порядку покриття доходом від їх емісії бюджетного дефіциту.

17. За яких умов банкноти центрального банку (кредитні гроші) можуть перетворитися в паперові гроші:

а) якщо центральний банк виготовляє їх з особливого, а зі звичайного паперу;

б) якщо ЦБ випускає в оборот недостатню кількість банкнот;

*в) якщо емісія банкнот використовується переважно для покриття бюджетного дефіциту;

*г) якщо надані комерційними банками кредити в широких масштабах своєчасно не повертаються позичальниками.

18. Визначіть послідовність історичної еволюції форм грошей, поставивши біля кожної з них відповідні номери від першого до останнього:

3 куски звичайного металу,1 сіль, 4золоті монети, 5срібні монети, 2перлові намиста, 6розмінні банкноти, 8банківські депозити, 9“електронні гроші”, 7нерозмінні банкноти.

19. В чому полягає роль держави у творенні грошей:

а) держава створює гроші як економічне явище на законодавчій основі;

б) держава не створює грошей, а тільки надає їм певної форми;

г) держава тільки регулює обіг грошей і їх вартість.

а) стабільність вартості;

21. Яку з своїх функцій гроші виконують ідеально?

22. В чому проявляється масштаб цін при повноцінних грошах і при неповноціних?

Масштаб цін при неповноцінних грошах між вартістю товару, яку потрібно виміряти і грошовою ціною як результатом такого вимірювання немає золота. Відпала потреба у ваговій кількості золота, що прийнято за грошову одиницю і слугує масштабом цін. Усі держави перестали фіксувати золотий вміст грошових одиниць. Створюється враження, що грошова одиниця безпосередньо вимірює вартість товару і що функція міри вартості зводиться до технічного обчислення, до забезпечення практики ціноутворення рахунковою одиницею. В умовах обігу справжніх грошей ціна формується внаслідок подвійного їх функціонування – як втілення загальної праці для вираження вартості конкретних товарів і як масштаб цін для визначення самої валової кількості грошового металу. Масштаб цін як валова кількість благородного металу, прийнятого за грошову одиницю, є складовою функції міри вартості, доповнює її призначення виражати вартість товарів. Його не можна не протиставляти мірі вартості, вважаючи їх двома різними функціями, ні ототожнювати з ними міру вартості, зводячи тільки до рахункових грошей.

23. В чому проявляється відмінність між функціями грошей як засобу обігу і як засобу платежу?

Засіб обігу – гроші є посередником в обміні товарів та послуг і забезпечує їх обіг. Товари виходять з обігу, а гроші залишаються (використовуються у будь-якій формі).

Засіб платежу - гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами екон. відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

По-друге, економічний потенціал окремих країн досягнув великих розмірів, що дало можливість забезпечити деяким розвинутим державам довіру до їх національних грошей.

По-третє, держави співробітничають з метою спільного регулювання економічного простору, а як наслідок – поява довіри до долара, євро, екю, СДР.

1. Як впливає зміна кількості грошей в обігу на вартість грошей і рівень товарних цін:

1) ріст кількості грошей веде до:

а) збільшення вартості грошей;

*в) зменшення вартості грошей;

2)зменшення кількості грошей спричиняє:

а) зменшення вартості грошей;

*г) збільшення вартості грошей.

2. На яких постулатах базується класична кількісна теорія?

1) М*V -маса наявних грошей в обороті

протягом певного періоду на кількість;

2)Р*Q – рівень цін на кількість виробленого і реалізованого товару;

3. Які причинно-наслідкові зв’язки притаманні рівнянню обміну І.Фішера:

1)рівень цін на товари змінюється обернено пропорційно масі грошей в обігу;

*2)рівень цін на товари змінюється прямо пропорційно швидкості грошей в обігу;

*3)рівень цін на товари змінюється прямо пропорційно масі грошей в обігу;

4)рівень цін на товари змінюється прямо пропорційно обсягу проданих товарів;

5)рівень цін на товари змінюється обернено пропорційно швидкості грошей в обігу;

*6)рівень цін на товари змінюється обернено пропорційно обсягу проданих товарів.

4. Виділити основні відмінності кон’юнктурної теорії грошей М.Туган-Барановського від класичної кількісної теорії:

а) заперечує вплив кількості грошей на рівень цін;.

*б) заперечує прямопропорційну залежність цін від кількості грошей;

в) не визнає впливу на ціни швидкості обігу гролшей;

*г) визнає вплив на ціни всіх трьох чинників: маси грошей, швидкості їх обігу, обсягу реалізованих товарів і послуг;

д) визнає попит на гроші як важливий чинник зміни швидкості обігу грошей.

5. Запишіть формулу коефіцієнта Маршала і визначте що він характеризує.

“Кембріджзьке рівняння” – Md = К*Р*У, де Md – попит на гроші (касові залишки), К – коеф., що виражає частину річного доходу, яку суб’єкти зберігають у ліквідній формі (коеф. Маршала), Р – середній рівень цін, У – обсяг виробництва у натуральній вазі

6. Які мотиви нагромадження грошей в економічних суб’єктів сформулювали представники “кебріджської школи”

Два мотиви попиту на шроші: 1)трансакційний мотив (щоб щось купити, для поточного споживання, це поточні каси. Залежить від доходу); 2)застережливий мотив.Цей компонент грошового попиту пропорційний номінальним доходам (провсяк випадок, який виходить за межі нормального функціонування).

7. Які мотиви нагромадження грошей в економічних суб’єктів зформулювали представники “кембріджської школи”? =пит№6

8. Через який конкретний “передатний” механізм здійснюється вплив грошей на економіку у твердженнях:

*а) процентна ставка;

в) валютний курс;

г) фіскальна політика;

ж) державні облігації.

б) касові залишки;

в) пропозиція грошей;

*г) емісія грошей;

е) бюджетні ресурси;

ж) сукупний попит на товари.

9. Який вклад зробив Кейнс у розвиток кількісної теорії грошей?

*1)обгрунтував роль грошей у ринковій економіці;

*2)змістив центр аналізу ролі ціни з довготривалого періоду на короткй період з тим, щоб “прив’язати” гроші до економічного циклу;

3)вплив грошей на реальну економіку на короткострокових інтервалах здійснюється по постулатах кількісної теорії;

*4)вплив грошей на реальну економіку здійснюється перш за все через процент;

*5)доповнив мотиви кембріджської версії формування касових залишків “спекулятивним” мотивом;

*6)встановив зв’язок грошової маси з нормою процента;

*7)обгрунтував зв’язок між процентом та інвестиціями;

*8)відкрив новий механізм зв’язку між грошима і виробництвом;

*9)відмовився від класичних постулатів кількісної теорії, у Кейнса зникло “М” , яке прямо можна змінювати.

10. Визначіть, які з названих положень відносяться до монетаристської теорії М.Фрідмана:

1)на перше місце у регулюванні ринкової економіки виходить бюджет;

*2) на перше місце у регулюванні ринкової економіки виходить центральний банк і банківська система;

?3)механізм управління масою грошей (М) зводиться переважно до підтримання її стабільності: “М” повинно змінюватися, але ці зміні повинні бути обгрунтованими, щоб середній рівень цін непомітно змінювався протягом тривалого часу;

4)маса грошей в обігу повинна зростати:

а) швидше від зростання ВВП;

*б) відповідно до росту ВВП;

г) відставати від росту ВВП;

5)відставання “М” від росту ВВП компенсується:

*а) зростанням швидкості обігу грошей;

б) зменшенням швидкості обігу грошей;

г) зниженням цін.

11. Визначте, у чому проявляється зближення позицій монетаристів та кейнсіанців у сучасній кількісній теорії грошей.

1)Гроші відіграють важливу роль в економіці;

2)кейнсіанці погодилися з монетаристами в тому, що причиною інфляції є надмірна грошова маса, а основним шляхом подолання інфляції є жорстке регулювання грошової маси;

3)для кейнсіанців % ставки були важливим фактором розвитку економіки і монетаристи в своїх рекомендаціях почали використовувати %-ну політику.

12. Визначити характерні особливості грошової політики в Україні в умовах переходу до ринкової економіки:

?1)використовуються кейнсіанські постулати в управлінні “М”;

?2)проводиться монетаристська, по М.Фрідмену, антиінфляційна політика;

*3)Національний банк України в одні періоди керувався кейнсіанськими “рецептами”, а в інші монетаристськими;

4)Уряд та НБУ в своїй монетарній політиці орієнтуються виключно на фіскально-бюджетний механізм;

?5)Уряд та НБУ в своїй монетарній політиці орієнтується виключно на грошово-кредитний механізм.

Читайте также: