Деформівний остеоартроз медсестринський процес

ДОА колінного суглоба являє собою хронічне ураження, яке характеризується дегенеративно- дистрофічних поразкою суглобових поверхонь з наступним залученням в патологічний процес кісткової тканини. Це проявляється утворенням кісткових розростань (остеофітів), вторинним залученням в патологічний процес синовіальної оболонки з приєднанням вторинної запальної реакції. Захворюванню схильні люди різного віку, але найбільш часто воно діагностується у віці старше 40 років.

Поширеність ДОА в даний час складає 60 % від усіх ревматичних захворювань. У групі ризику знаходяться жінки, так як у них захворювання діагностується в 2 рази частіше, ніж у чоловіків. Також доведена провідна роль обтяженої спадковості. Тому в сім'ях, де хоча б один з батьків страждає ДОА, частота цього захворювання у дітей в 7 разів вище, ніж у здорових сім'ях.

Види
Доцільно виділяти два види ДОА колінних суглобів. це:
• первинний остеоартроз;
• вторинний, при якому можуть бути виявлені фонові патологічні процеси, що призводять до розвитку деформуючого остеоартрозу.

Також деформуючий остеоартроз класифікується з урахуванням ступеня тяжкості захворювання. Діагноз обов'язково має на увазі визначення тяжкості, так як вона впливає на прогноз для пацієнта. Розрізняють чотири ступені, виділення яких засноване на рентгенологічних даних.
У деяких випадках може бути присутнім синовит, що обов'язково відображається в діагнозі. Тобто остеоартроз колінного суглоба може супроводжуватися запаленням синовіальної оболонки, а може і ні.

Діагноз увазі вказівку збереження функції колінного суглоба. До першого ступеня відноситься тимчасове обмеження працездатності. Друга ступінь характеризується постійною втратою працездатності. При третього ступеня людина потребує стороннього догляду.

Причини
Причини, за якими розвивається деформуючий остеоартроз, остаточно не встановлені. Універсальний патогенетичний механізм полягає в тому, що вироблена навантаження на суглоб значно перевищує резерв їх міцності. Тому прийнято виділяти так звані сприятливі фактори. До них належать такі:
• травматичне ушкодження суглобів;
• дисплазія колінних суглобів (дисплазією називається вроджений генетичний дефект, при якому відзначається підвищена рухливість суглобів);
• обтяжена спадковість (деформуючий остеоартроз успадковується полигенно, то є кілька генів визначають можливість розвитку цього захворювання);
• захворювання залоз внутрішньої секреції (цукровий діабет, акромегалія з підвищеним виробленням соматотропного гормону, надлишкова маса тіла);
• дисметаболічні зрушення (подагра, підвищене відкладення заліза в організмі);
• супутні захворювання опорно -рухової системи (ревматоїдний артрит та інші).

У результаті впливу причинних факторів деформуючий остеоартроз характеризується порушенням активності хондроцитів (клітин сполучної тканини, які виробляють колаген та інші компоненти хряща), а також зниженням міцності суглобового хряща через підвищений накопичення в ньому води, порушення нормальної будови його волокон і т.д.
Початкові зміни відбуваються в центральній частині суглоба. Це призводить до появи тріщин і оголення кістки, яка поступово потовщується, і утворюються кісткові розростання. Дана реакція носить компенсаторний характер. Паралельно мають місце аутоімунне запалення, яке обумовлює прогресування захворювання і поява нових клінічних симптомів.

Симптоми
Симптоми деформуючого остеоартрозу колінного суглоба представлені таким чином:
• болі, які посилюються під час руху, у спокої вони стихають;
• болі, які виникають при початку руху (під час перших кроків);
• блокадні болі, які обумовлені попаданням суглобової миші між поверхнями суглоба (пацієнт їх описує як заклинювання під час руху);
• поява хрускоту в суглобі;
• зміна форми суглобів за рахунок кісткових розростань;
• активність суглоба обмежується незначно, крім запущених випадків.

Діагностика
Діагноз деформуючого остеоартрозу підтверджується додатковими методами дослідження, при цьому велика роль відводиться рентгенологічного дослідження. З його допомогою можна встановити ступінь захворювання. Крім цього діагноз остеоартрозу є діагнозом виключення, тобто необхідно проводити диференційну діагностику для виключення захворювань зі схожими проявами. Тому основними діагностичними тестами, проведеними в цьому випадку, є:
• рентгенографія (як було вказано вище);
• загальноклінічний аналіз крові (немає патологічних змін);
• біохімічне дослідження крові (теж без особливостей);
• біопсія синовіальної оболонки з наступним гістологічним дослідженням;
• біопсія хрящової тканини з вивченням її будови під мікроскопом.

Таким чином, діагноз остеоартрозу увазі проведення як лабораторних, так і інструментальних досліджень.

Ускладнення
Дегенеративно -дистрофічні ураження колінного суглоба, яке довго не діагностовано і не проведено своєчасне лікування, може ускладнюватися різними патологічними процесами. Це можуть бути:
• травмування підлягають тканин;
• розвиток м'язових контрактур;
• обездвиженность хворого призводить до гіпостатіческой пневмонії тощо

Лікування
Деформуючий остеоартроз може лікуватися як консервативно, так і оперативно. Вибір тієї чи іншої тактики залежить від багатьох факторів. Однак незалежно від цього лікування цього захворювання переслідує такі цілі:
• зменшення прогресування патологічного процесу суглоба;
• зменшення вираженості больового синдрому;
• поліпшення функціонування ураженого суглоба;
• купірування неприємних клінічних проявів цього захворювання.

Лікувальна програма, яка показана при деформуючому остеоартрозі суглобів, складається з трьох основних положень, які наведені нижче:
• проведення лікарської терапії (займає основне місце в консервативному лікуванні);
• фізичні методи знеболювання (фізіотерапевтичні процедури);
• реабілітаційні заходи.

Деформуючий остеоартроз незалежно від його ступеня увазі призначення патогенетичної, яка представлена хондропротекторами, і симптоматичної (в основному це протизапальні препарати гормональні та негормональні) терапії.
Нестероїдні протизапальні засоби займають першорядне значення для купірування болю. Їх позитивний ефект пов'язаний з тим, що вони блокують вироблення простагландинів (особливі речовини), які відповідають за біль. Остеоартроз вимагає призначення таких препаратів з цієї групи, які швидко виводяться з організму і надають мінімальну кількість побічних ефектів.

Тому препаратами вибору є Індометацин, Ібупрофен, Диклофенак, Мелоксикам та інші. При неефективності нестероїдних протизапальних засобів для зменшення болю показано використовувати глюкококртікостероіди. Переважно їх вводять всередину суглоба, тому що такий спосіб пов'язаний з меншим ризиком побічних ефектів.

Хондропротектори дозволяють відновити структуру хряща, яка різною мірою пошкоджена при цьому захворюванні суглобів. Основною діючою речовиною цих препаратів є гіалуронова кислота. Вона дозволяє зменшити активність ферментних реакцій і підвищити синтетичну здатність хондроцитів.
Деформуючий остеоартроз в деяких випадках може бути показанням для ортопедичного лікування. Воно полягає в заміні ураженого суглоба на штучний. Зазвичай воно показано при третього-четвертого ступеня захворювання.

Профілактика
Остеоартроз колінного суглоба може бути попереджений, якщо дотримуватися наступних заходів:
• зниження надмірної маси тіла;
• зменшення фізичного навантаження на суглоби;
• відмова від шкідливих звичок;
• носіння наколінників, які зменшують травматизацію суглоба;
• регулярне спостереження у ревматолога, якщо виставлений діагноз остеоартрозу;
• негайне відвідування лікаря при появі скарг, які типові для ДОА.

До яких лікарів звертатися
При наявності клінічних ознак, підозрілих щодо ДОА колінного суглоба, необхідно вчасно звертатися за медичною допомогою до наступних фахівців:
• ревматолог - основний лікар, який займається наданням спеціалізованої допомоги при ревматичних захворюваннях, в тому числі і при деформуючому остеоартрозі суглобів;
• терапевт - проводить лікування неускладнених форм цього захворювання;
• травматолог -ортопед, який визначає показання для оперативного лікування, а також займається питаннями імплантації суглобів при неефективності консервативної терапії.

На закінчення необхідно відзначити, що деформуючий остеоартроз колінних суглобів є поширеним захворюванням, яке останнім часом зустрічається з ще більшою частотою. Причинні фактори остаточно не встановлені, тому ефективні заходи профілактики не розроблені. У зв'язку з цим необхідно своєчасно виявляти ДОА колінного суглоба. Також по можливості рекомендується впливати на сприятливі фактори. Однак після того, як виставлений остаточний діагноз показано проведення патогенетичної і симптоматичної терапії.

Деформуючий остеоартроз - це патологічне захворювання, що носить дистрофічний характер. Деформуючий остеоартроз вражає суглоби хребта і кінцівок. При цьому зазвичай відбувається поступове руйнування суглобових хрящів і розростання кісткової тканини.

Поділяються первинну і вторинну форми деформуючого остеоартрозу. Розвиток первинного остеоартрозу відбувається безпричинно. Розвиток вторинної форми захворювання після травмування суглобового хряща.

До причин первинної форми можна віднести генетичну схильність до даного захворювання або генетичні порушення функції залоз внутрішньої секреції. Не виключаються і постійні фізичні навантаження, при яких частіше всього, відбуваються травматичні зміни в суглобових хрящах.

При вторинної формі деформуючого остеоартрозу в суглобовій капсулі і його хрящі розвивається запальний процес, який з часом закінчується руйнуванням хрящових тканин. Одночасно з руйнуванням хряща відбувається ураження кісткового речовини і освіта наростів. Деформація суглоба формується також під впливом патології, яка відбувається в тканинах зв'язок.

Симптоми

Підозри на остеоартроз виникають при опитуванні і скаргах пацієнта, якщо він знаходиться в віковій категорії від сорока до шістдесяти років. Саме ця вікова категорія піддається цьому захворюванню.

Найбільш частими областями поразки є суглоби пальцеві, тазостегнові, хребетні та колінні. Хоча, даному виду артрозу піддатися можуть абсолютно будь-які суглоби організму. Головним симптомом даного захворювання є біль у ураженому суглобі і зниження його функціональності.

Болі в уражених суглобах при деформуючому остеоартрозі досить характерні. Виникають больові відчуття тільки після значних фізичних навантажень, і ніколи в ранкові години. Ці больові відчуття відносять до розряду механічних болю. Так ж, болі при даному захворюванні відносяться до типу стартових болів, оскільки різко виникають на початку руху суглоба, а з плином часу і продовженням руху, суглоб розробляється, і болі йдуть.

Симптоматикою остеоартрозу при ураженні кульшових суглобів є хрускіт під час початку рухи.

Діагностика

Діагностування деформуючого остеоартрозу відбувається при наявності даних лабораторних аналізів і інструментальних досліджень організму хворого.

Призначається, в першу чергу, лабораторне дослідження крові та сечі (загальний і біохімічний аналіз). Потім проводиться рентгенографія суглобів, болі в яких скаржиться пацієнт. В результаті рентгенографії лікар може визначити стадію розвитку остеоартрозу.

Всього налічують чотири стадії розвитку даного захворювання. Перша стадія - початок хвороби, при якому суглоби знаходяться в нормальному стані, але видно розростання кісткових тканин. Друга стадія - кісткові розростання стають більш яскраво вираженими, і можна спостерігати значне звуження суглобової щілини. Третя стадія - ущільнюється кісткове речовина і починається деформація суглоба. І четверта стадія - на рентгенівських знімках видно абсолютно всі суглобові зміни.

Профілактика

Профілактичних методів деформуючого остеоартрозу, як таких, не існує.

Лікування

Лікування деформуючого остеоартрозу полягає в неухильному дотриманні всіх призначень та рекомендацій лікаря. Перш за все, щоб знизити фізичне навантаження на суглоби і зупинити прогресування хвороби хворому буде рекомендовано зниження ваги за допомогою дотримання певної дієти.

Потім призначаються препарати знеболюючої дії і зупиняють запальний процес в організмі. Після зняття больового синдрому лікар призначає ліки, які здатні відновити обмінний процес в сполучних суглобових тканинах. До таких препаратів належать хрящові витяжки і витяжки кісткового мозку ВРХ, або ж синтетичні ліки.

У курс лікування деформуючого остеоартрозу входять заняття лікувальною фізкультурою і процедури фізіотерапії (УВЧ, ультразвук, озокерит, електрофорез). Після лікування період реабілітації хворий проходить в санаторно-курортному стаціонарі.

Этиология деформирующего остеоартроза. Патогенез и классификация заболевания. Патологическая анатомия. Клиническая картина. Инструментальные и лабораторные методы диагностики. Основные типы лечения. Основные манипуляции, выполняемые медицинской сестрой.

• посмотреть текст работы

• скачать работу можно здесь

• полная информация о работе

• весь список подобных работ

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Остеоартроз является наиболее распространенной формой суставной патологии, им болеет 10-12% населения. Так же самыми частыми заболеваниями опорно-двигательного аппарата. Им страдает не менее 20% населения земного шара. Заболевание обычно начинается в возрасте старше 40 лет. Рентгенологические признаки остеоартроза обнаруживают у 50% людей в возрасте 55 лет и у 80% людей старше 75 лет. Остеоартроз коленного сустава (гонартроз) чаще развивается у женщин, а тазобедренного сустава (коксартроз) - у мужчин. До 50-летнего возраста распространенность остеоартроза в большинстве случаев выше у мужчин по сравнению с женщинами. После 50 лет остеоартроз коленных суставов, суставов кистей и стоп чаще наблюдается у женщин. Остеоартроз встречается у молодых лиц, может развиваться после травм суставов, воспалительных процессов, на фоне врожденной патологии опорно-двигательного аппарата.

Предмет изучения сестринский процесс при деформирующем остеоартрозе.

Объект исследования является сестринский процесс при деформирующем остеоартрозе.

Цель исследования, изучение сестринского процесса при деформирующем остеоартрозе.

Для достижения поставленной цели исследования необходимо изучить:

· этиологию и предрасполагающие факторы остеоартроза;

· клиническую картину и особенности диагностики;

· методы обследований и подготовку к ним;

· принципы лечения и профилактики остеоартроза;

· манипуляции, выполняемые медицинской сестрой;

· особенности сестринского процесса при деформирующем остеоартрозе.

Для достижения данной цели исследования необходимо проанализировать:

· два случая, иллюстрирующие тактику медицинской сестры при осуществлении сестринского процесса у пациентов с данной патологией;

· основные результаты обследования и лечения описываемых больных в стационаре необходимые для заполнения листа сестринских вмешательств.

· научно-теоретический анализ медицинской литературы по данной теме;

· эмпирический - наблюдение, дополнительные методы исследования: организационный, субъективный, объективный;

· биографический (анализ анемнестических сведений, изучение медицинской документации);

Подробное раскрытие материала по данной теме позволит повысить качество сестринской помощи

1. Этиология

Деформирующий остеоартроз является результатом действия механических и биологических факторов: травма; хроническая микротравматизация хряща; операции на суставах; плоскостопие; возраст; генетические факторы; воспаление; нарушение обмена веществ; ожирение; экология, которые нарушают процессы образования клеток суставного хряща и субхондральной кости.

1.1 Патогенез

Деформирующий остеоартроз поражает все ткани синовиальных суставов. Заболевание проявляется морфологическими, биохимическими, молекулярными и биомеханическими изменениями в клетках и матриксе, которые приводят к размягчению, разволокнению, изъязвлению и уменьшению толщины суставного хряща, а также к остеосклерозу с резким утолщением и уплотнением кортикального слоя субхондральной кости, формированию остеофитов и развитию субхондральных кист.

1.2 Классификация

Принято выделять первичный и вторичный остеоартроз.

Первичный (идиопатический)

- если причина развития заболевания не установлена, то такой артроз принято называть первичным.

Локализованный ( о С, пульс 86 в минуту, удовлетворительных качеств. АД 130/90 мм РТ. Ст. пациентка обеспокоена своим состоянием, боится стать инвалидом.

Проблемы пациента:

- Боль в суставах

- Нарушение движений в суставах

- Беспокойство за исход заболевания

- Высокий риск развития анкилоза суставов

- Боль в суставах кистей рук

- Пациентка отметит уменьшение боли в суставах кистей рук к 7-му дню лечения.

- Пациентка отметит отсутствие боли в суставах к моменту выписки

Сестринские вмешательства

Оценка: пациентка отметила исчезновение болей через неделю лечения.

Наблюдение из практики №2

Пациентка К., 55 лет, Жалобы при поступление: боли в коленных суставах, которые появляются при движении, при длительном сидении. Иногда боли усиливаются при переохлаждение и реагируют на перемену давления (магнитные бури). Отмечает наличие скованности утром, но она проходит примерно через 10-15 минут. Беспокоит хруст в суставах при движении. Отмечает некоторое ограничение движения в суставах. Считает себя больной около 10 лет. Связывает это с постоянным стоянием на ногах (учитель в младших классах). В начале беспокоили только боли в суставах, особого внимания не обращала, к врачам не обращалась. При сильных болях принимала диклофенак, боль снималась.

Объективно: общее состояние удовлетворительное. Отмечается деформация и дефигурация коленных суставов с обеих сторон. Припухлость коленных суставов. Некоторое ограничение движения в этих же суставах. Суставы на ощупь нормальной температуры. АД 140/80 мм рт ст. пульс 68 уд /мин.

Проблемы пациента:

- Боль в суставах

- Нарушение движений в суставах

- Припухлость коленных суставов

- Возможные побочные действия при приеме медикаментов

- Боли в суставах

- Необходимость приема медикаментов

- Ограничение физической нагрузки.

- К окончанию лечения в результате всех манипуляций добиться уменьшения болей, увеличения движений в суставе.

- Добиться стабилизации состояния в виде уменьшения болей, снижения приема анальгетиков

Сестринские вмешательства

Оценка: В результате выполненных манипуляций к концу лечения у пациентке уменьшились боли, увеличились движения в суставе - краткосрочные цели достигнуты.

Медсестра должна знать все правила ухода за пациентами, умело и правильно выполнить лечебные процедуры, ясно и четко представлять действие лекарственных средств на организм больного. Лечение деформирующего остеоартроза зависит от тщательного и правильного ухода, соблюдения режима и диеты. В связи с этим возрастает роль медсестры в своевременном и эффективном лечении.

Заключение

Познакомившись с литературой и, проанализировав практические случаи заболевания деформирующего остеоартроза, можно сделать следующие выводы: знания этиологии, клинической картины и особенности диагностики заболевания, методов обследования и лечения заболевания, профилактики, осложнений и манипуляций окажет медсестре необходимую помощь в осуществлении всех этапов сестринского процесса.

Медсестра должна знать все правила ухода за пациентами, умело и правильно выполнять лечебные процедуры, ясно и четко представлять действие лекарственных средств на организм больного. Лечение деформирующего остеоартроза зависит от тщательного и правильного ухода, соблюдения режима и диеты. В связи с этим возрастает роль медсестры в своевременном и эффективном лечении.

Очень важное значение имеет и профилактика деформирующего остеоартроза: медсестра обучает членов семьи организации режима, питания и рассказывает о профилактическом лечении пациента.

Использованная литература

1. Корягина Н.Ю., Широкова Н. В. - Организация специализированного сестринского ухода - М.: - ГЭОТАР - Медия, 2009. - 464 с.

3. Лычев В. Г., Карманов В. К. - Основы сестринского дела в терапии - Ростов н/Д Феникс 2008 - 512 с.

4. Маколкин В.И., Овчаренко С.И., Семенков Н.Н - Сестринское дело в терапии - М.: - ООО Медицинское информационное агентство, 2008 . - 544 с.

Приложение 1

1. Обеспечить психический и физический покой, диету №15

Для уменьшения нагрузки и уменьшения болей в суставах

2. Придать удобное положение, положить подушки и валики под пораженные суставы

Для фиксации сустава и уменьшения боли

3. Обеспечить проведение гигиенических мероприятий

Для профилактики травматизма

4. Поставить согревающие компрессы

Для уменьшения воспаления суставов

5. Обеспечить проведение ЛФК

Для улучшения функций суставов

6. Контроль режима физической активности

Для уменьшения боли в суставах

7. Обеспечить диету, богатую витамином С (овощи, фрукты, соки), и ограничить прием соли до 5 г/сут.

Для эффективного лечения

8. Своевременно и правильно выполнять назначения врача

Для эффективного лечения

9. Обеспечить контроль побочных эффектов лекарственной терапии

Для коррекции лечения по назначению врача

10. Обеспечить контроль общего состояния пациентки, ЧДД, АД, пульс

11. Обеспечить подготовку к дополнительным исследованиям

Для правильного проведения исследований

Приложение 2

Независимые сестринские вмешательства

Зависимые сестринские вмешательства

оказание помощи пациентке в самообслуживании (помочь адаптироваться к вынужденной обездвиженности)

взятия биологического материала (крови и мочи) для лабораторных исследований

наблюдение за реакцией пациентки на лечение и уход, а также за адаптацией в условиях медицинской организации

своевременная раздача лекарственных средств, выполнение инъекций и вливаний

объяснить правила приема медикаментов и возможные побочные эффекты

1. Обеспечить психический и физический покой, диету №15

Для уменьшения нагрузки и уменьшения болей в суставах

2. Придать удобное положение, положить подушки и валики под пораженные суставы

Для фиксации сустава и уменьшения боли

3. Обеспечить проведение гигиенических мероприятий

Для профилактики травматизма

4. Поставить согревающие компрессы

Для уменьшения воспаления суставов

5. Обеспечить проведение ЛФК

Для улучшения функций суставов

6. Контроль режима физической активности

Для уменьшения боли в суставах

7. Обеспечить диету, богатую витамином С (овощи, фрукты, соки), и ограничить прием соли до 5 г/сут.

Для эффективного лечения

8. Своевременно и правильно выполнять назначения врача

Для эффективного лечения

9. Обеспечить контроль побочных эффектов лекарственной терапии

Для коррекции лечения по назначению врача

10. Обеспечить контроль общего состояния пациентки, ЧДД, АД, пульс

11. Обеспечить подготовку к дополнительным исследованиям

Для правильного проведения исследований

Приложение 3

Классификация препаратов, используемых для лечения остеартроза

Препараты, модифицирующие симптомы заболевания

Оказывают эффект на симптомы остеоартроза без влияния на структурные изменения

Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП)

Регистрация таких препаратов требует доказательств подавления клинических симптомов без клинически значимого побочного действия на структурные изменения остеоартроза

Препараты, модифицирующие симптомы заболевания

Препараты, влияющие и на клинические симптомы и на структурные изменения

Доказано уменьшение клинических симптомов и замедление рентгенологического прогрессирования остеоартроза

Препараты, влияющие только на структурные изменения

Ингибиторы протеина RANKL

Ингибиторы катепсина К

Доказано замедление рентгенологического прогрессировать остеоартроза, но без улучшения клинических симптомов болезни

Приложение 4

Перечень рекомендуемых блюд и продуктов диеты при деформирующем остеоартрозе

· Хлеб пшеничный и ржаной, мучные изделия.

· Борщи, щи, свекольник, рассольник; молочные; овощные и крупяные супы на мясном, рыбном бульонах, отваре грибов и овощей; фруктовые.

· Мясные и рыбные блюда различного кулинарного приготовления; сосиски, сардельки, вареные колбасы.

· Молоко и молочные продукты в натуральном виде и в блюдах. Обязательное включение кисломолочных напитков.

· Яйца в отварном виде и в блюдах.

· Блюда из различной крупы, макаронных изделий, бобовых.

· Овощи и фрукты в сыром виде и после тепловой обработки. Зелень. Фруктовые и овощные соки, отвар шиповника и пшеничных отрубей.

· Масло сливочное, коровье топленое, растительные масла; ограниченно - маргарины.

Приложение 5

Уход за пациентом при деформирующем остеоартрозе

1. боль в суставах

2. Ограничение физической активности

3. Необходимость пользоваться костылями или инвалидной коляской для передвижения

4. Выход на инвалидность

5. Сложности самообслуживания

6. Необходимость приема медикаментов

1. Беседа с пациентом о необходимости соблюдения предписанного режима, в том числе приема медикаментов

2. Помощь пациенту при проведении физических упражнений (лечебной физкультуры)

Размещено на Allbest.ru

Этиология и предрасполагающие факторы ревматизма, особенности сестринского процесса. Клиническая картина заболевания, методы его диагностики и подготовка к ним. Основные принципы лечения и профилактики. Манипуляции, выполняемые медицинской сестрой.

курсовая работа [1,1 M], добавлен 21.11.2012

Причины возникновения белокровия. Клиническая картина, этиология, патогенез. Принципы оказания первичной медицинской помощи при лейкозах. Методы диагностики и подготовка к ним. Манипуляции, выполняемые медицинской сестрой. Принципы лечения и профилактики.

дипломная работа [75,5 K], добавлен 20.05.2015

Этиология и способствующие факторы возникновения острого гастрита. Клиническая картина и диагностика заболевания. Методы обследования, принципы лечения и профилактики. Манипуляции, выполняемые медицинской сестрой. Особенности сестринского процесса.

курсовая работа [4,1 M], добавлен 21.11.2012

Этиология и предрасполагающие факторы стенокардии. Клиническая картина и виды диагностики. Методы исследования, подготовка к ним. Принципы лечения и профилактика болезни. Манипуляции, выполняемые медицинской сестрой. Особенности сестринского процесса.

курсовая работа [453,5 K], добавлен 21.11.2012

Этиология и предрасполагающие факторы инфаркта миокарда. Клиническая картина и диагностика заболевания. Особенности его лечения, профилактики и реабилитации. Манипуляции, выполняемые медицинской сестрой при уходе за пациентом с данной патологией.

курсовая работа [1,3 M], добавлен 21.11.2012

Этиология, предрасполагающие факторы гломерулонефрита. Клиническая картина и особенности диагностики данного заболевания. Принципы оказания первичной медицинской помощи. Методы обследования и подготовка к ним. Манипуляции, выполняемые медицинской сестрой.

курсовая работа [340,6 K], добавлен 22.01.2015

Общая характеристика остеоартроза, причины его возникновения, этиология и патогенез. Основные клинические проявления деформирующего остеоартроза. Методы диагностики заболевания и общие принципы его лечения. Уход за больными с деформирующим остоартрозом.

курсовая работа [645,3 K], добавлен 18.02.2011

Этиология и патогенез хронического и острого гломерулонефрита. Классификация, симптомы и клиническая картина заболевания. Процесс течения и возможные осложнения гломерулонефрита. Методика диагностики, лечения и сестринский процесс при гломерулонефрите.

реферат [27,1 K], добавлен 28.04.2011

Хронический бронхит как важнейшая социально-медицинская проблема и болезнь века. Этиология и патогенез, клиническая картина и особенности диагностики заболевания. Методы обследования, принципы лечения и профилактика. Особенности сестринского процесса.

курсовая работа [2,3 M], добавлен 21.11.2012

Понятие и клиническая картина бронхопневмонии, ее характерные черты и негативное влияние на системы организма, этапы протекания, этиология и патогенез. Факторы, провоцирующие развитие и остроту данного заболевания, принципы его лечения и прогнозы.

реферат [14,7 K], добавлен 26.04.2010

Читайте также:

• Почему болят мышцы после пищевого отравления
• Лечение суставов в одноклассниках
• Суставная гимнастика норбекова torrent
• Что такое протрузия дисков киста грыжа
• Степень вреда здоровью при разрыве мениска

Пожалуйста, не занимайтесь самолечением!
При симпотмах заболевания - обратитесь к врачу.